Валеологічне виховання

«Ваше здоров'я у ваших руках»

(формування основ здорового способу життя)

Турбота про здоров' я - це найважливіша праця вихователя.

Від радості до життя, бадьорості наших дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розвиток інтелекту, міцність знання, віра в свої сили. 

В.О.Сухомлинський

Дошкільний вік - це особливий період у житті кожної людини, коли відбувається найбільш інтенсивний її розвиток, формування фізичних і психічних якостей особистості, що закладають основу всього майбутнього життя.

Несприятливі екологічні умови, зміна клімату, постійне підвищення захворюваності дітей та здебільшого знижений імунітет вимагають підвищеної уваги та систематичної роботи, що дозволяє зменшити захворюваність дітей.

Проблема здорового способу життя без хвороб нині хвилює всіх. Збереження здоров'я дітей в сучасних умовах розглядається як одна з найбільш актуальних і важливих. Здоров'я - найцінніший скарб, без якого людина не може бути щасливою, успішною, гармонічною із собою та соціумом. Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, доброзичливі, спокійні стосунки з іншими людьми, з природою й із самим собою, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад.

Турбота про здоров'я, про потребу виробляти в дитині мотивацію на здоровий спосіб життя відбито у багатьох офіційних документах, психолого - педагогічній літературі та програмах.

Так, в Конституції України (ст. 49) Закону України «Про дошкільну освіту», окреслені обов'язкі держави щодо піклування про збереження та зміцнення здоров'я дітей дошкільного віку, забезпечення їхнього психологічного та фізичного розвитку. У Конвенції з Прав Дитини (1990) велике значення надається здоров'ю молодого покоління як вирішальному чинникові виживання людства. У Конвенції превентивного (запобіжного, захисного, охоронного) виховання дітей і молоді (1998) головний наголос робиться на профілактиці деструктивної поведінки, неприродного способу життя. У вітчизняних програмах «Дитина», у Базовому компоненті дошкільної освіти проблема здоров'я чітко визначається як один із найголовніших складників повноцінного розвитку дошкільнят.

Для розв'язання цього завдання спрямовується науковий та педагогічний потенціал освіти. У сучасній психолого-педагогічній літературі проблемам збереження здоров'я, формування здорового способу життя дошкільників приділяють увагу Е.Вільчковський, О.Дубогай, В.Шахненко, М. Гончаренко та інші.

Отже, щоб зміцнити і зберегти фізичне, психічне, соціальне, духовне здоров'я зростаючого покоління, я поставила мету: сформувати в дітей дошкільного віку мотиваційну установку на здоровий спосіб життя, познайомити із валеологічною культурою та виховати ціннісне ставлення до свого здоров'я. Адже недарма існує народне прислів'я: «Бережи здоров'я змалку!»

Враховуючи актуальність проблеми здоров'я та знань про здоровий спосіб життя дошкільників було визначено тему досвіду «Ваше здоров'я у ваших руках»

Розпочала свою роботу з вивчення нормативно-правових документів, програм, психолого-педагогічної та художньої літератури, посібників, журналів щодо теми досвіду, якими користуюся і досі.

Ставлення людини до свого здоров'я, спосіб її життя, формування, збереження й зміцнення здоров'я становлять культуру здоров'я людини, що є частиною загальної культури людини.

Основні складові здоров'я дитини - це фізичне, психічне, духовне та соціальне здоров'я дитини. Усі складові тісно взаємопов'язані. Порушення будь - якої з них спричиняє порушення інших складових.

Якщо дитина тривалий час перебуває у стані емоційного напруження, страху, живе в несприятливих побутових умовах, це може призвести до виникнення як психічних, так і фізичних захворювань. Якщо дитина живе в гармонії з собою та з навколишнім світом, фізичні захворювання в неї виникають набагато рідше. Якщо при фізичному захворюванні є емоційний настрій на здоров'я й віра у видужання, то навіть люди з важкими хворобами й травмами не тільки видужують, але й повертаються до активного життя.

Осмислення понять про здоров'я дитини дає мені змогу визначити велику значущість умов її життя, оптимальне створення яких впливає на формування, збереження, зміцнення, відтворення, передачу здоров'я. Умови - це фундамент для формування навичок здорового способу життя, джерело здоров'я.

На перше місце треба поставити правильно організований, індивідуально - диференційований природний ритм життя дитини. Якщо життя не упорядковане, напружене або мляве, то внутрішні процеси організму малюка працюють неузгоджено. Перевантаження робочого дня дошкільників, надмірна кількість занять, ігор, інших справ, призводить до перевтоми, до фізичного і психічного стрессу або й хронічної втоми.

Дитина - це творення природи: живої та неживої. Щоб малюк ріс, фізично розвивався, йому потрібні сили: сонце, земля, повітря, вода в усіх проявах агрегатного стану - росі, снігові, паморозі. Тому повсякденне загартування організму дітей вищезгаданими природними факторами є безцінною й дуже впливовою на здоров'я дитини умовою.

Спеціальне загартовування, максимальне перенесення діяльності малюка в природу є цінними гігієнічними засобами фізичного виховання. Діти, які відчувають природу: подих рослин, аромати квітів, шелест трав, спів птахів, уже не зможуть знищити цю красу. Навпаки, у них з'являється потреба допомагати жити цьому утворенню, любити їх, спілкуватися з ними. Установлення гармонійних відносин з живою й неживою природою, розвиває органи почуттів, які є посередниками між навколишнім середовищем і мозком, трансформаторами й ретрансляторами енергій природи в тіло дитини.

Вагоме місце в житті дитини посідає харчування. Воно забезпечує енергією весь організм, окрім того, їжа для дитини - це, перш за все, основа для побудови мозку - головного «керівника» фізичних органів, психічних процесів, емоцій і почуттів; напруженої, клопіткої і врегульованої роботи центральної нервової системи, мислення і волі.

Нині важко вести мову про раціональне харчування дітей в дошкільних закладах, але найкраще - це використовувати дарунки нашої матінки-землі, що родить овочі та фрукти.

Важливе значення для росту дитини має також формування культурно-гігієнічних навичок та профілактика шкідливих звичок (смоктання брудних пальців, обгризування нігтів, витирання носа рукою, плювання на землю тощо).

Оволодіння культурними навичками (миття рук, ніг, волосся, вмивання обличчя, користування хустинкою, серветкою тощо) допомагає дитині уникнути інфекцій. Чиста шкіра сприяє зміцненню здоров'я: вона дихає, виділяє із організму речовини окислення, захищає внутрішні органи, регулює тепловий обмін.

Чистота, охайність приміщення, де перебувають малюки, свіже повітря в ньому створюють необхідні умови для здоров'я і є його запорукою.

Дуже корисна для росту та розвитку малюка рухова активність. Вона є природною біологічною потребою, рівень забезпечення якої визначає подальший структурний і функціональний розвиток дитини. М'язова діяльність при цьому стимулює її фізичний, сенсорний та інтелектуальний розвиток, підвищує адаптаціїні можливості до сприймання довкілля, природи, створює умови до формування, збереження й зміцнення здоров'я дитини.

Вищезгадані умови, їх створення, реалізація є першоосновою роботи вихователів з формування, збереження, відтворення, передачі здоров'я дітей дошкільного віку.

Дошкільний навчальний заклад - це заклад освіти і суспільного виховання дітей, у якому здійснюється формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного, психічного, духовного й соціального здоров'я, забезпечення пріоритетного розвитку людини.

Здоровий спосіб життя треба вести з раннього віку, щоб знання, вміння та навички перейшли в звичайні, необхідні потреби (не палити, не вживати спиртне, не переїдати тощо). Ось чому отримання знань про здоров'я та здоровий спосіб життя людей є необхідним, важливим завданням кожного дошкільного навчального закладу.

Валеологічне виховання дітей у дошкільному закладах доцільно починати якомога раніше, про це свідчать практичні здобутки та наукові спостереження.

Для систематичного й планомірного введення дітей у світ валеології я створила відповідне розвивальне предметно-ігрове середовище:

- валеологічну ігротеку (дидактичні ігри, настільно-друковані, сюжетно-рольові ігри);

- підібрала пізнавально-інформаційний матеріал (демонстративні картинки, схеми, валеологічні досліди, словник, муляжі, ілюстраціі);

- підібрала тематичну бібліотеку (добірку малих форм усної народної творчості, вірші, оповідання та казки);

- розробила та підібрала логічні вправи (ребуси, кросворди).

Цей практичний матеріал став доповненням до цікавої інформації дітям.

Навчально-виховний процес я збудувала на загально-педагогічних принципах: науковості та доступності змісту в контексті проблем, інтегративності, динамічності, відкритості, неперервності та практичній цілеспрямованості. У навчанні дітей використовую наукові та практичні знання, досвід народної медицини і педагогіки українського, російського та інших народів.

Для реалізації своєї мети я розробила тематику занять з валеологічного виховання для всіх вікових груп. Заняття підбирала з різних джерел та розробляла сама.

Один раз на тиждень проводжу інтегроване заняття, на якому спеціальні знання координуються із ознайомленням з соціумом, з природним довкіллям, фізичним, логіко-математичним розвитком, художньою літературою, розвитком мовлення і культурою мовленнєвого спілкування, художньо-продуктивною діяльностю (малюванням, аплікацією, ліпленням). За такої умови валеологічні знання органічно вплітаються вінформаційний або ж практичний матеріал основного виду заняття. Спеціальні валеологічні заняття проводжу лише тоді, коли запланований матеріал не можна об'єднати з іншими.

Навчальний матеріал з валеології, засвоєний дітьми на заняттях, поглиблюється, удосконалюється в повсякденному житті: на прогулянках, у різних видах діяльності малюків, у іграх. З деякою інформацією знайомлю дітей тільки в повсякденному житті: отруйні рослини, правила поведінки на вулиці тощо.

Кожного дня, як елемент заняття чи на прогулянці, під час культурно-гігієнічних процедур, я використовую психогімнастику, дихальну, мімічну гімнастику, етюди для тренування окремих груп м'язів, різноманітні дидактичні ігри, валеологічні досліди, прислів'я, приказки, загадки, вірші, казки тощо, де на прикладі сюжету казки чи вірша виховую працелюбність, бережливість, здатність орієнтуватися у складних життєвих ситуаціях, розвиваю логіку, нестандартність, самостійність мислення та інтерес до здорового образу життя.

Розглядаючи методи й засоби валеологічного виховання, я не забула й про спеціальну роботу з формування культури поведінки в побуті та загальною вихованістю: закрити кран після того, як помив руки з прогулянки та перед їжею; вимкнути світло, коли виходиш з приміщення; одягатись згідно сезону та погоди і бережно гуляти в одязі, класти його на місце, коли роздягаєшся; чистити правильно зуби два рази на день та інше.

Завдяки вищезгаданому, дні в дошкільному закладі проходять веселіше, цікавіше для дітей, а головне, з користю. Сім'я є і залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Вона повинна виступати основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки, психічного захисту, засобом збереження і передачі національно- культурних і загальнолюдських ціннистей наступним поколінням. Основними методами збереження та зміцнення здоров'я в умовах сім'ї повинна стати профілактика захворювань та дотримання певних гігієнічних правил у повсякденному житті, оптимальна фізична активність, загартування організму, повноцінне харчувння, запобігання шкідливим явищам - курінню, алкоголізму тощо.

Умови життя, моральна та емоціональна атмосфера, в якій живе дитина, цілком і повністю залежить від дорослих. І саме вони, без сумніву, повинні відповідати за щастя і здоров'я дитини.

Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.) пріоритетним визначила родинне виховання, а суспільне дошкільне виховання є його доповненням. Тому дуже важливою є робота дошкільного навчального закладу з сім'єю.

Cтворюючи систему валеологічного виховання і розуміючи, що всі батьки прагнуть бачити своїх дітей здоровими та життєрадісними, я зрозуміла, що без співпраці з батьками щодо вирішення даної проблеми - не обійтися. Тому тісно працюю з ними, використовуючи різні форми роботи: традиційні (батьківські збори, бесіди, консультації, розваги, дні відкритих дверей); інтерактивні (анкетування, діагностика, папки-пересувки, вечори питань і відповідей) та просвітницьку роботу (випуск інформаційних листівок, оформлення стендів).

У куточку для батьків функціонує інформаційний стенд для батьків «Малята-здоров'ята», де батьки отримують цікаву і корисну інформацію щодо зміцнення здоров'я дітей, а також подивитися на фотографії своїх малят, на яких зображені фрагменти з валеологічного життя групи. Цей інформаційний стенд постійно поновлюється. Усе це дає змогу розвинути цікавість батьків до валеологічного виховання дітей та озброїти їх теоретичними знаннями.

Батькам падобаються збори з елементами тренінгу, де я запрошую до участі різних фахівців (медиків, психолога).

Проводячи консультації для батьків, я знайомлю їх з основними напрямками валеологічної роботи в дитячому закладі та вдома, розкриваю роль сім'ї у вихованні здорової дитини, акцентуючи увагу на необхідності ведення здорового способу життя в родині.

Запрошую батьків на свята та разваги. Ця взаємодія сприяє зміцненню сім'ї, емоційному зближенню дорослих і дітей, об'єднує зусилля вихователя, медиків та батьків у справі фізичного, психічного, духовного, соціального здоров'я дітей та формування здорового способу життя. Спільні дії дорослих та дітей об'єднують їх спільними переживаннями, створюють атмосферу піднесеності, дружелюбності, взаємодопомоги, доброзичливості та веселий настрій.

Спільні зусилля мої та батьків спрямовані на те, щоб через валеологічне виховання розвивати творчий потенціал кожної дитини, адаптувати її до навколишнього середовища, до життя в сучасному світі, виховувати здорову, розумну людину. Лише завдяки спільній діяльності можна забезпечити сходження дошкільника до вершин, що зветься культурою здоров'я.

Аналіз моєї роботи показав, що завдяки систематичній роботі та спільній праці з батьками діти шостого року життя знають частини тіла людини, мають елементарні знання про роботу внутрішніх органів і систем, їх вплив на формування здоров'я людей; розуміють поняття - назви основних чинників життєдіяльності людини, рослини, тварини (повітря, вода, сонячне світло, земля); розуміють значення рухової та трудової діяльності для зміцнення здоров'я; мають знання про правила попередження інфекційних хвороб, про першу допомогу хворій людині; приділяють увагу своєму зовнішньому вигляду; уявляють основні складові здоров'я та здорового способу життя, мають елементарні навички такого життя; розуміють значення лікування та медичної допомоги для зміцнення здоров'я людини, виготовляють прості напої з лікарських трав, виявляють милосердя до хворих, старих людей; доброзичливі, активні, веселі; володіють правилами безпеки життєдіяльності. А головне, знизився відсоток захворюваності.

Що стосовно батьків, то у них поглибився інтерес до валеологічного виховання дітей, підвищилася їхня відповідальність; сформувалося прагнення вести здоровий спосіб життя, дбати про свій фізичний, психічний та духовний стан.

Я пропоную всім вихователям, скориставшись нагодою, більше уваги приділяти валеологічному вихованню в роботі з дітьми дошкільного віку.

Здавна людям всім відомо,

Що важливо бить здоровим,

Тільки треба добре знати,

Як здоровим стати!

Про здоров'я треба дбати!

Шановні гості!

Буду вдячна за ваші коментарі та побажання. 

Якщо у вас виникнуть запитання - обов'язково відповім.

*Обов*язкові поля

Создано с помощью Webnode
Создайте свой сайт бесплатно!